Затверджено загальними зборами суддів та працівників
апарату Цюрупинського районного суду Херсонської
області
(протокол від 30.01.2013р. № 2)
П Р А В И Л А
внутрішнього трудового розпорядку
для працівників Цюрупинського районного суду Херсонської області
1. Загальні положення.
Відповідно до Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Цюрупинського районного суду Херсонської області (далі – Правила) розроблені відповідно до Конституції України, Кодексу законів про працю України, Законів України „Про судоустрій і статус суддів”, „Про державну службу”, „Про засади запобігання і протидії корупції” та інших чинних нормативно-правових актів України та Типових Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників системи органів Державної судової адміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Державної судової адміністрації України, затверджених Наказом Державної судової адміністрації України 30.06.2004 N 109/04.
Метою Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Цюрупинського районного суду Херсонської області є забезпечення трудової дисципліни, раціонального використання робочого часу, підвищення якості й продуктивності праці шляхом створення необхідних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомого і сумлінного виконання працівниками своїх трудових обов'язків.
Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного впливу.
Діяльність державних службовців Цюрупинського районного суду Херсонської області ґрунтується на принципах:
служіння народу України;
демократизму і законності;
гуманізму і соціальної справедливості;
пріоритету прав людини і громадянина;
професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справи;
персональної відповідальності за виконання службових обов`язків і дисципліни;
дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;
дотримання прав підприємств, установ і організацій, об`єднань громадян.
Питання, пов’язані із застосуванням Правил, вирішуються керівництвом суду в межах наданих чинними актами законодавства повноважень.
Правила є обов’язковими для всіх працівників суду незалежно від порядку призначення їх на посаду.
Недодержання або порушення Правил є підставою для застосування заходів дисциплінарної відповідальності.
2. Порядок прийняття і звільнення працівників.
Працівники реалізують своє право на працю шляхом укладання трудового договору в установленому законом порядку.
Призначення на посади та звільнення з посад працівників здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України "Про державну службу", діючого трудового законодавства
Працівники приймаються на роботу за трудовими договорами, на посади державних службовців особи призначаються на конкурсній основі, крім випадків, коли законами України передбачено інше.
Прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорій, передбачених статтею 25 Закону України «Про державну службу», здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України.
Порядок проведення конкурсу для вступу на державну службу регулюється Положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Дані про вакансії посад державних службовців підлягають публікації та поширенню через засоби масової інформації не пізніш як за один місяць до проведення конкурсу.
На державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції.
Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які:
визнані у встановленому порядку недієздатними;
мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;
у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;
в інших випадках, встановлених законами України
Інші обмеження, пов'язані з проходженням державної служби окремими категоріями державних службовців, встановлюються виключно законодавчими актами України.
Державним службовцям забороняється:
1) займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;
2) входити до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Стосовно осіб, які претендують на зайняття посад державних службовців проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.
Спеціальна перевірка відомостей про кандидатів на посаду судді здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади державного службовця, зокрема щодо:
притягнення особи до кримінальної відповідальності, у тому числі за корупційні правопорушення, наявності судимості, її зняття, погашення;
факту, чи є особа піддана або піддавалася раніше адміністративним стягненням за корупційні правопорушення;
достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік;
наявності в особи корпоративних прав;
стану здоров'я, освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання, підвищення кваліфікації;
громадянства;
інших відомостей, вимога щодо подання яких установлена законом.
Спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою кандидата , яка подається разом із заявою про призначення, а в разі конкурсного добору така згода подається протягом трьох днів із дати одержання кандидатом повідомлення про результати конкурсу.
У разі ненадання кандидатом згоди спеціальна перевірка стосовно нього не проводиться і питання щодо його призначення або підготовки подання для призначення на відповідну посаду не розглядається.
Спеціальна перевірка проводиться у п'ятнадцятиденний строк із дати направлення керівником апарату запиту про проведення спеціальної перевірки.
Спеціальна перевірка проводиться:
1) Міністерством внутрішніх справ України – щодо відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявність судимості, її зняття, погашення, про застосування до кандидата адміністративних стягнень за корупційні правопорушення;
2) Міністерством юстиції України – щодо наявності у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення, відомостей про кандидата;
3) Державною податковою службою України – щодо достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік;
4) Міністерством охорони здоров'я України – щодо відомостей про стан здоров'я кандидата;
5) Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України – щодо освіти, наявності у кандидата наукового ступеня, вченого звання;
6) Державною міграційною службою України – щодо відомостей про громадянство.
До проведення спеціальної перевірки інших відомостей, вимога щодо подання яких установлена законом, можуть залучатися спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції, а в разі потреби – інші центральні органи виконавчої влади.
Для проведення спеціальної перевірки особа, яка претендує на зайняття посади, подає:
1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки;
2) автобіографію;
3) копію документа, який посвідчує особу;
4) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік
5) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;
6) медичну довідку про стан здоров'я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України;
7) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов'язаних);
8) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).
Після одержання письмової згоди особи, яка претендує на зайняття посади, на проведення спеціальної перевірки керівник апарату, не пізніше наступного дня надсилає до відповідних органів державної влади, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки відомостей, запит про перевірку відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття відповідної посади.
До запиту додаються копії документів. Копії документів, надсилаються всім органам, які проводитимуть спеціальну перевірку.
Довідка про результати спеціальної перевірки додається до документів, поданих кандидатом, або до особової справи, якщо прийнято рішення про його призначення на посаду.
У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту подання кандидатом неправдивих відомостей керівництво Цюрупинського районного суду Херсонської області відмовляє такому кандидату у призначенні (обранні) на посаду та протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної інформації повідомляє про виявлений факт правоохоронним органам для реагування в установленому законом порядку.
У разі переведення кандидата на іншу посаду у межах апарату суду спеціальна перевірка щодо нього не проводиться.
Під час укладення трудового договору громадяни зобов'язані подати:
§ паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
§ трудову книжку, оформлену у встановленому порядку;
§ диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;
§ довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, а також копії цих документів
§ згоду особи (суб’єкта персональних даних )— будь-яке документоване, зокрема письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки. Така згода, зокрема, може надаватися окремим документом або шляхом зазначення про це у заяві про прийняття на роботу із зазначенням цілей обробку, на яку надається згода.
Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього СРСР і Збройних Сил держав-учасниць СНД, подають військовий квиток та його копію.
Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, крім перелічених, зобов'язані подати ще й такі документи:
§ особову картку (форма П-2ДС) з відповідними додатками та фотокарткою розміром 4 х 6 сантиметрів;
§ декларацію про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім'ї за попередній рік;
§ документи про науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації та їх копії;
§ медичну довідку;
§ підписане претендентом попередження про встановлені законодавством України обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу та її проходженням, а також документ про ознайомлення із Загальними правилами поведінки державного службовця;
§ направлення на роботу (для магістрів державного управління і випускників вищих навчальних закладів) у разі, якщо таке направлення видавалось;
Призначення, переведення та звільнення суддів здійснюється відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Керівника апарату суду, його заступника призначає на посаду та звільняє з посади начальник територіального управління Державної судової адміністрації України за поданням голови суду.
Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.
Помічник судді призначається на посаду на час виконання суддею повноважень судді відповідного суду.
Керівник апарату може відмовити судді в задоволенні подання про призначення на посаду помічника судді у випадку, коли претендент не відповідає вимогам, установленим частиною другою статті 151 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статтею 12 Закону України "Про державну службу" та пунктом 6 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції.
Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу державного службовця та їм присвоюється ранг державного службовця в межах певної категорії посад.
Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається в особовій справі. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.
Особам, призначеним на посади державних службовців з установленням випробування, ранги присвоюються з урахуванням його результатів.
Просування по службі державного службовця здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України, або шляхом присвоєння державному службовцю більш високого рангу. Просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, може здійснюватись за рішенням керівника апарату суду без конкурсного відбору. В суді створюється кадровий резерв для зайняття посад державних службовців, а також для просування по службі.
Переважне право на просування по службі мають державні службовці, які досягли найкращих результатів у роботі, виявляють ініціативність, постійно підвищують свій професійний рівень та зараховані до кадрового резерву.
Під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.
Прийом на роботу працівників оформляється наказом керівника підприємства, установи, організації, який оголошується працівнику під розписку.
Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.
Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Під час укладення трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.
Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу. Під час прийняття на державну службу може встановлюватися випробування строком до шести місяців.
Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати одного місяця, а під час прийому на роботу інших категорій працівників строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним комітетом профспілки, - шести місяців.
Під час прийняття на роботу працівника або в разі переведенні його в установленому порядку на іншу роботу адміністрація зобов'язана:
роз'яснити працівникові його права й обов'язки та істотні умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства;
ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією під розписку;
визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
про інструктувати працівника щодо техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил з охорони праці.
На осіб, які пропрацювали понад п'ять днів, заводяться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58.
Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності в кадровій службі підприємства, установи, організації. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника кадрової служби підприємства, установи, організації.
Припинення трудового договору може мати місце лише на підставах, передбачених чинним законодавством.
Працівник має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, попередивши керівника письмово за два тижні. Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а адміністрація відповідно до статті 38 КЗпП України не має права затримувати проведення розрахунку та звільнення працівника з роботи, а також зобов'язана в день звільнення видати працівникові трудову книжку та повністю провести з ним розрахунок.
У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Крім загальних підстав розірвання трудового договору, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі:
1) порушення умов реалізації права на державну службу;
2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 Закону України "Про державну службу";
3) досягнення державним службовцем граничного віку перебування на державній службі;
4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії;
5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі;
6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону України "Про державну службу";
7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону України "Про державну службу";
Припинення трудового договору оформлюється наказом керівника підприємства, установи, організації.
В день звільнення адміністрація зобов'язана видати працівнику його трудову книжку із занесеним до неї записом про звільнення та провести з ним остаточний розрахунок. Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з обов'язковим посиланням на відповідну норму закону.
Днем звільнення вважається останній день роботи.
При звільненні працівник зобов’язаний повернути службове посвідчення та підписати обхідний лист. Звільнення працівника оформляється наказом, який оголошується особі під розписку. Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з обов‘язковим посиланням на відповідну норму закону. День звільнення вважається останнім робочим днем працівника.
3. Основні права та обов’язки працівників.
Працівники Цюрупинського районного суду Херсонської області мають право:
1) користуватись правами і свободами, які гарантуються громадянам Конституцією України та законами України;
2) брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень;
3) на повагу особистої гідності, справедливого і шанобливого ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;
4) вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою;
5) на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, рангу, який йому присвоюється, досвіду та стажу роботи;
6) на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;
7) захищати свої законні права та інтереси у вищих державних органах та в судовому порядку.
Працівники мають також інші права відповідно до чинного законодавства України.
Працівники зобов'язані:
1) дотримуватись Конституції України та інших актів законодавства України;
2) не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина;
3) сумлінно виконувати свої службові обов'язки, проявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи;
4) виконувати свої посадові обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян;
5) шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби;
6) забезпечувати, щоб матеріальні та фінансові ресурси, які йому доручені, використовувались раціонально, ефективно та економно;
7) постійно поліпшувати стан відповідності своїх умінь, знань і навичок функціям та завданням займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень за освітньо-професійними програмами та шляхом самоосвіти;
8) своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади чи посадових осіб, розпорядження і вказівки своїх керівників;
9) діяти в межах своїх повноважень; у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.
10) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки;
11) суворо дотримуватись вимоги щодо заборони паління в приміщеннях (на робочих місцях, в кабінетах та у місцях загального користування).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну службу» декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) державними службовцями подається щорічно органу державної податкової служби за своєю податковою адресою.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» державні службовці зобов'язані щорічно подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік.
Державні службовці подають дві декларації за минулий рік:
- до 1 травня - податкову декларацію;
- до 1 квітня - за формою, затвердженою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Особи, які не мали можливості подати до 1 квітня за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік через перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною, через тимчасову непрацездатність, перебування за межами України, під вартою, подають таку декларацію за звітний рік до 31 грудня.
Особи, які не подали декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік із зазначених причин і звільняються з цього місця роботи, зобов'язані подати таку декларацію до розірвання трудового договору.
Працівники несуть також інші обов'язки відповідно до чинного законодавства України.
Коло обов'язків, що їх виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями, затвердженими в установленому порядку, довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців і тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників.
Крім викладеного, судді суду мають права, пов’язані із здійсненням правосуддя, що визначаються Конституцією України, процесуальним та іншими законами. Суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні для вирішення питань внутрішньої діяльності суду в порядку, встановленому законом. Суддя має право вдосконалювати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну підготовку.
Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов’язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні – повідомити вищу за посадою особу.
Державні службовці суду усіх рівнів підлягають атестації у порядку, визначеному чинним законодавством України.
4. Основні права та обов’язки керівництва суду
Голова та керівник апарату суду (далі – керівництво суду) виконують свої посадові обов’язки відповідно до розподілу повноважень, встановленого Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та спільно забезпечують належний рівень організації діяльності суду.
Керівництво суду зобов'язані:
1) під час укладення трудового договору роз'яснити працівникові його права і обов'язки, поінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;
2) належним чином організувати працю та забезпечити кожного працівника робочим місцем;
3) затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника;
4) забезпечити здорові та безпечні умови праці;
5) контролювати виконання працівниками вимог законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, застосовувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;
6) неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства про працю, правил з охорони праці;
7) виплачувати працівникам заробітну плату регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів; у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні;
8) постійно вдосконалювати організацію роботи, забезпечувати підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників;
9) створювати умови для ефективного використання робочого часу, підтримувати та розвивати ініціативу та активність працівників;
10) забороняється приховувати факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров'я і безпеки працівників.
5. Робочий час і його використання. Час відпочинку.
Тривалість робочого часу працівників суду не може перевищувати 40 годин на тиждень. У суді встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями – субота та неділя.
У Цюрупинському районному суді Херсонської області установлено наступний режим роботи:
- початок роботи з 8 години;
- перерва для відпочинку і харчування з 12 години до 13 години ;
- закінчення роботи о 17 годині
Напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 КЗпП України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.
За угодою між працівником та керівництвом суду області може бути встановлено неповний робочий день або неповний робочий тиждень відповідно до чинного законодавства.
Час перерви для відпочинку і харчування використовується працівниками на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.
Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством України, за письмовим наказом голови суду або керівника апарату суду.
Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи працівники зобов’язані за наказом керівництва з’явитися на роботу у вихідні, святкові та неробочі дні. Робота в неробочі дні оплачується відповідно до статті 107 КЗпП України. На бажання працівника, який працював у вихідні, святкові або неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Працівникам суду надаються щорічні основна та додаткові відпустки, а також інші відпустки, які передбачені чинним законодавством України із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.
Суддям суду надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 35 календарних днів. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
Державним службовцям суду надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів. Державним службовцям, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Тривалість і порядок надання відпусток іншим категоріям працівників суду передбачено Законом України „Про відпустки” та Кодексом законів про працю України.
Черговість надання щорічної відпустки працівникам суду визначається графіком, який складається з урахуванням необхідності забезпечення роботи суду та інтересів суддів та працівників апарату суду і сприятливих умов для відпочинку. Графік відпусток складається на кожен наступний календарний рік не пізніше 15 грудня року, що передує, і доводиться до відома всіх працівників суду. та затверджується керівництвом суду з погодженням уповноваженим трудового колективу. Графік є обов’язковим для працівників суду. Зміна графіка допускається лише за згодою керівництва суду.
Перенесення відпусток на інший час може мати місце у випадках, передбачених законодавством та за згодою сторін.
На прохання працівника щорічну відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
Відкликання зі щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої статті 79 КЗпП України та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника зі щорічної відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.
За рішенням керівництва суду працівника може бути відкликано із щорічної відпустки за його згодою з підстав, передбачених чинним законодавством України. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається у інший час відповідного року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Надання відпустки суддям та працівникам апарату суду оформляється наказами відповідно голови суду та керівника апарату суду.
Забороняється ненадання працівникам суду щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв'язку з навчанням.
6. Заохочення за успіхи в роботі.
За зразкове виконання своїх обов'язків, тривалу і бездоганну роботу, новаторство у праці й інші досягнення в роботі можуть застосовуватись такі заохочення:
оголошення подяки;
преміювання;
нагородження почесною грамотою.
Державним службовцям за сумлінну безперервну працю, зразкове виконання трудових обов'язків видається грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За особливі заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.
Працівникам, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов'язки, надаються в першу чергу переваги та соціальні пільги в межах повноважень і за рахунок коштів підприємства, установи, організації. Таким працівникам надається також перевага під час просування по службі.
Заохочення оголошуються в наказі керівника, доводяться до відома працівника або всього колективу і заносяться до трудової книжки працівника.
Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у Положенні про преміювання, що затверджено наказом територіального управління Державної судової адміністрації України.
Суддям відповідно до ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виплачується суддівська винагорода.
Застосування заходів заохочення до помічника судді здійснюється керівником апарату суду за поданням судді.
7. Стягнення за порушення трудової дисципліни.
За порушення трудової дисципліни, цих Правил до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення:
догана;
звільнення.
Звільнення як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України.
До державних службовців за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, який ганьбить його як державного службовця, або дискредитує Державну судову адміністрацію України можуть застосовуватись і такі заходи дисциплінарного впливу:
попередження про неповну службову відповідність;
затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Дисциплінарні стягнення застосовуються керівником та оформляються наказом, який оголошується працівникові під розписку.
Державні службовці, які здійснюють керівництво іншими державними службовцями або контролюють їх роботу, зобов'язані вживати заходів щодо дотримання ними правил внутрішнього трудового розпорядку, Загальних правил поведінки державного службовця та чинного законодавства України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт.
Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
Правила внутрішнього трудового розпорядку доводяться до працівників під розписку та вивішуються в приміщеннях органів системи державної судової адміністрації та на підприємствах, установах, організаціях, що належать до сфери управління ДСА України, на видному місці.
_03_03.png)
