16 грудня 2016 року на черговому засіданні Пленуму Верховного Суду України під головуванням Голови Верховного Суду України Ярослава Романюка, учасники Пленуму обговорили ряд питань порядку денного. У підсумку дискусії судді Верховного Суду України вирішили продовжити засідання Пленуму 26 грудня 2016 року.
Відповідно до порядку денного Пленум Верховного Суду України розглянув питання звернення до Конституційного Суду України щодо вирішення питання про офіційне тлумачення слова «неправосудного» в частині четвертій статті 62 Конституції України та відповідності (конституційності) статті 375 Кримінального кодексу України статті 6, частині першій статті 8, частинам першій і четвертій статті 64, частині першій статті 126, пунктам 8 і 9 частини другої статті 129, частині першій статті 129-1 Конституції України. Підставою для розгляду цього питання на Пленумі стали звернення зборів суддів районних судів Київської області та громадської організації «Асоціація слідчих суддів України» з приводу необхідності перевірити на відповідність Конституції України статті 375 КК України. Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернувся стосовно необхідності тлумачення слова «неправосудного», що міститься у частині четвертій статті 62 Конституції України.
Доповідачем із цього питання виступив суддя Верховного Суду України Богдан Пошва. Пленум дійшов висновку не вносити конституційне подання щодо відповідності (конституційності) статті 375 Кримінального кодексу України статті 6, частині першій статті 8, частинам першій і четвертій статті 64, частині першій статті 126, пунктам 8 і 9 частини другої статті 129, частині першій статті 129-1 Конституції України. Водночас Пленум оголосив перерву для підготовки звернення до Конституційного Суду України щодо вирішення питання про офіційне тлумачення слова «неправосудного» в частині четвертій статті 62 Конституції України
Суддя Верховного Суду України Олександр Прокопенко поінформував Пленум ВСУ щодо підстав звернення до Конституційного Суду України щодо вирішення питання про відповідність (конституційність) абзацу сьомого пункту «а» частини першої статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в аспекті умов призначення пенсії за вислугу років працівникам правоохоронних органів приписам частини першої статті 8, частини п’ятої статті 17, частини другої і третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої і третьої статті 46 Конституції України.
Олександр Прокопенко, зокрема, зазначив, що у результаті вивчення матеріалів звернення, судді ВСУ дійшли висновку про відсутність обґрунтованих підстав для звернення до Конституційного Суду України. Системний аналіз практики застосування судами статті 12 Закону № 2262-ХІІ дає підстави для висновку про відсутність належної судової практики, що свідчить про належне застосування цієї статті уповноваженими органами. Звернення Пленуму Верховного Суду України з цього питання до Конституційного Суду України щодо відновлення ретроактивної дії норми, яка поширюється на 28 категорій осіб, призведе до виходу Верховного Суду України за межі своїх повноважень, наслідком чого вбачається порушення системи стримувань і противаг як основи стабільності правопорядку в частині формування пенсійної політики держави і поділу влад, що не відповідає статті 1, 3, 6 Конституції України. Питання визначення пенсійної політики та прийняття законів належить до дискреційних повноважень Верховної Ради України, яка є належним суб’єктом права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України, у тому числі, з питань конституційності законів та інших правових актів.
Також судді Верховного Суду України визначили персональний склад палати для розгляду справ Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України.
Джерело офіційний сайт ВСУ - http://www.scourt.gov.ua
_03_03.png)
