Деякі особливості Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
1 січня 2011 року набирає чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", яким внесено суттєві зміни до чинного законодавства у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Насамперед, розширено коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, за рахунок тих, що на сьогодні є добровільно застрахованими особами (зокрема, це фізичні особи, що виконують роботи та послуги цивільно-правового характеру). Також розширено базу нарахування єдиного внеску (наприклад, на суму грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності), оскільки за її основу береться сьогоднішня база нарахування внеску на пенсійне страхування, яка має певні відмінності від бази нарахування внесків до інших фондів соціального страхування.
При цьому, введено диференціацію для всіх видів внесків, що увійшли до складу єдиного внеску (тобто єдиний внесок встановлюється у відсотках до бази його нарахування, за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами, відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності), тоді як на сьогодні такий підхід використовується лише у соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Зазначеним Законом також скасовано взаємозалік між фондами та страхувальниками-роботодавцями. Так, якщо на сьогодні страхувальники-роботодавці сплачують до двох фондів різницю між сумами нарахованих для роботодавців і найманих працівників страхових внесків та витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до законодавства, то з 1 січня 2011 року вони будуть перераховувати всю суму єдиного внеску до Пенсійного фонду України, на який покладено збір та облік цього внеску.
Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень фондів соціального страхування для здійснення страхових виплат застрахованим особам за місцем їх роботи є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані цим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. У зв’язку з чим допомоги, які на сьогодні призначаються та виплачуються не пізніше дня, наступного за днем звернення, з нового року будуть виплачуватись не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від фонду соціального страхування. У свою чергу фонди здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження від них заяви.
Пенсійний фонд буде проводити перевірки страхувальників-роботодавців в частині сплати єдиного соціального внеску, а фонди соціального страхування – в частині використання страхових коштів. Щодо штрафних санкцій за порушення законодавства про сплату єдиного внеску, то з нового року вони будуть накладатися не лише на організацію, а й на посадових осіб, які допустили такі порушення, персонально.
_03_03.png)
